Абетка

Милі хлопчики й дівчатка,

Ви давно вже не малятка.
Час прийшов абетку вчити,
Це поможе в світі жити.

Літери ставайте в ряд,
Будем  вчити вас підряд.
Буква «А» шикуйся зліва.
Посмішка в дітей щаслива.

Акробат, актор, авто,
Наче дивимось кіно,
Абажур, Антон, атлас,
Можна йти у перший клас.

Біг по березі Богдан,
На баку сидів баклан,
Букву «Б» запам’ятай,
На базарі не зівай.

Валер’ян набрав води,
Щоб полити васильки.
Валя вафлі принесла,
Буква «В» вже ожила.

Галя гнала гусенят,
До гребельки напувати.
Буква «Г», задерла носа,
Галка стрибає з підноса.

Ґавенята прилетіли
Дружно всі на ганок сіли.
Ґедзь на ґудзик опустився,
Він увесь аж затрусився.

Буква «Д» - далекозора,
В дзеркалі з’явилась Дора.
А дзвіночки край дороги,
Облетів всі джміль пороги.

Страус Ему – експонат,
Елегантний в нього фрак.
Вигнув шию, як змія,
-Ескімо поїв би  я.

Жив малесенький єнот
З мамою в Єгора.
Пам’ятає Єнісей
Єрмака живого.
 

Жанна жалюзі відкрила,
Жора жонглював,
Женя взяв у руки жезла,
Жужа тихо спав.

Зайченятко забарилось
І додому запізнилось,
Заховалося в кущі,
Де зібралися хрущі.

Ігор, Інна та Івон
Іграшки ділили,
Іра, Інга та Іван
Байдики все били.

Їжачок побіг на кухню,
Де готовилась їда,
Їсти дуже закортіло.
-Ох, і втомлює їзда.

Буква «Й» важлива, діти,
Нікуди її нам діти.
Йог улігся на йоржа,
Йти по йод уже пора.

Калина квіти розпустила,
Криниця кличе воду пить,
А каченята за кущем
Сиділи там собі тихцем.

Лаврін полагодив ланцюг,
Щоб левові надіти.
Та ледве встиг стрибнути в льох,
-Чи довго тут сидіти?

Дуже любить молоко
Руде мавпенятко,
Мила з’їло півкіло,
Переплутало дитятко.

Носоріг давно хворіє,
Кожен в джунглях знає,
Ріг на носі нариває,
Небезпека визріває.

Ослик озеро оббіг,
Раптом  зупинився,
Обернувся, облизнувся
І побрів за обрій.
 

Сидить папуга на вікні
І дивиться на Пашу,
Тримає  проліски в руці
І виглядає Машу.

Ромця рано з ліжка встав
І пішов до річки.
Рак на березі лежав,
Маленькі в нього ніжки.

Степ жовтіє за селом,
На сонці все сіяє,
Довкола гарно загалом,
У соснах птах співає.

Тихо вітер колише трави,
Тихо мріють весной дубрави.
Тиса води несе свої,
Де співають дзвінкі пісні.

Ухопив утюг руками,
Малесенький Улас,
Не вийшов він іще роками,
Чуть не спалив палас.

На легких пташиних крилах
Шпак приніс весну.
Тане сніг уже на схилах,
Відкрива красу.
 

Буква «Ф» взялася в боки,
Навела фурор.
Фото на стіні висить,
Флокси на вікні.

Хазяйка хату підмітає,
Хлопчина їй допомагає.
Хрущі над хащами гудуть,
Худобу по степу женуть.

Цап одягся в целофан
І пішов гуляти,
На дорозі стояв жбан,
Ну його пуляти.

Чапля чистила частенько

Пір’ячко м’якеньке.

Причвалав чванько до нас.
-Ой, який гарненький.

Щасливі діти із рання,
У них з’явилось цуценя.
Маленька Таня – щебетуха
Давно хотіла собі друга.

Коли тобі ще мало літ,
А плавать закортіло,
Та станеш юнгою, повір,
Вже море замигтіло.

У Яринки у саду
Яблука доспіли.
-Я тобі допоможу
Обірвать і сливи.

Залишився м’який знак,
Його кожен взнає,
Він в пом’якшенні  мастак,
Учень  про це знає.